Очікує на перевірку

Одеська обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
НДІ «Астрономічна обсерваторія» ОНУ імені І. І. Мечникова

46°28′38.22″ пн. ш. 30°45′20.20″ сх. д. / 46.47728° пн. ш. 30.75561° сх. д. / 46.47728; 30.75561
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Одеса, Україна
ОрганізаціяОдеський національний університет імені І. І. Мечникова
Код086
Висота64 м
Відкрито15 серпня 1871
Сайт:astro-observ.odessa.ua

Одеська обсерваторія. Карта розташування: Україна
Одеська обсерваторія
Одеська обсерваторія
Одеська обсерваторія (Україна)
Мапа

CMNS: Одеська обсерваторія у Вікісховищі

Науко́во-до́слідний інститу́т «Астрономі́чна обсервато́рія» або Оде́ська обсервато́рія  — астрономічна обсерваторія у складі Оде́ського націона́льного університе́ту і́мені І. І. Ме́чникова.

Історія

[ред. | ред. код]

1871—1991 роки

[ред. | ред. код]

Одеська астрономічна обсерваторія — була заснована в 1871 році у складі Імператорського Новоросійського університету, незадовго до цього відкритого в м. Одесі. Обсерваторія входила до складу кафедри астрономії.

У 1920 році, після ліквідації Новоросійського університету, обсерваторія була перейменована в Одеську державну астрономічну обсерваторію, яка свого часу називалася і працювала як Головна державна астрономічна обсерваторія Наркосмосу Україні.

У 1933 році обсерваторія знову була включена до складу кафедри астрономії у відновленому Одеському Державному Університеті.

У часи німецької окупації обсерваторія не постраждала і не була розграбована.

З 1991 року

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років, силами обсерваторії були встановлені нові інструменти з діаметрами дзеркал: 80-см — в Туркменістані, 100-см — в Словаччині.

У той же період обсерваторія була переведена в ранг Науково-дослідного інституту 1-ї категорії при збереженні історичної назви «Астрономічна обсерваторія».

Нині обсерваторія є підрозділом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також колективним членом Української Астрономічної Асоціації.

Станом на кінець 2008 року в штаті обсерваторії перебувало близько 70 співробітників.

Директори обсерваторії

[ред. | ред. код]

Відділи

[ред. | ред. код]

Інструменти обсерваторії

[ред. | ред. код]
Башта, у якій розташований телескоп
  • Великий астрограф.
  • Трьофутове меридіанне коло Репсольда (Труба: D = 5,5 дюйма, F = 76 дюйма; коло діаметром 39 дюймів; отримане з Тифліської фізичної обсерваторії в кінці XIX століття)[1].
  • Телескоп-рефрактор Кука (165-мм об'єктив).
  • Малий астрограф (двокамерний).
  • Трикамерний астрограф, «їжак» (короткофокусні камери).

Спостережні станції обсерваторії

[ред. | ред. код]
* Маяки  — створена в 1957 році за 40 км на захід від Одеси.
Її основні інструменти:
  • Рефлектор РК400 (D = 400 мм, F = 2 м).
  • Рефлектор з електрофотометром (D = 500 мм, F = 12 м).
  • Дводзеркальний телескоп РК600, оптична система Річі — Кретьєна (D = 600 мм, F = 4,8 м).
  • Рефлектор РК800, оптична система Річі — Кретьєн (D = 800 мм).
  • Ширококутний об'єктив «Таїр-19» (D = 17 см).
  • Ширококутний об'єктив «Уран-12» (D = 22 см.
  • АЗТ-3 (D = 48 см, F = 2 м).
  • Радіотелескоп «Уран-4» (РАТАН-4).
  • Старий метеорний патруль на базі аерофотокамер НАФА-3С/25.
  • 100-см лазерно-локаційний телескоп ТПЛ-1М (у проєкті).
  • 80-см теодоліт ЛД-2 (у проєкті);
Спостережна станція Одеської обсерваторії у Крижанівці
* Крижанівка  — створена в 1957 році
  • Новий метеорний патруль на базі телескопа системи Шмідта (17/30см) і ПЗС приймача (з 2003 року);
* Обсерваторія Душак-Ерекдаг — спостережна станція на півдні Туркменістану[2].
  • 0,8-м телескоп системи Річі — Кретьєн з двоканальним фотометром.
* Пік Терскол
  • 0,8-м телескоп системи Кассегрена (D = 0,8 м, F = 10 м).
* Колониця — кооперація словацьких та українських астрономів при спостереженнях у Вихорлацькій астрономічній обсерваторії на Колоницькому Сідлі
  • 1-м телескоп, побудований в Одеській обсерваторії.

Напрямки досліджень

[ред. | ред. код]

Основні досягнення

[ред. | ред. код]
  • А. Я. Орлов створив першу гравіметричну карту країни, виділивши багато родовищ корисних копалин.
  • З першої половини XX століття видається «Одеський астрономічний календар»
  • В архіві склотеки Одеської обсерваторії міститься близько 100 тис. пластинок. За цим показником обсерваторія займає 3-тє місце у світі після Гарвардської обсерваторії (500 тис. пластинок) і Зонненбергської обсерваторії (250 тис. негативів). Подібна склотека є в астрономічному інституті МДУ. Усього у світі накопичено близько 2 мільйонів відзнятих пластинок із зоряним небом. У перспективі очікується сканування даних пластинок.

Відомі співробітники, учні, вихованці обсерваторії

[ред. | ред. код]

Адреса обсерваторії

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • 18 жовтня 1879 року Eugen Block, спостерігаючи зоряне небо з Одеської обсерваторії, виявив раніше не відомі туманності NGC 1398 та NGC 1360. Як з'ясувалося пізніше, дані об'єкти вже були відкриті, але не були опубліковані[3].
  • Парк ім. Т. Шевченка (раніше Олександрівський парк) в м. Одесі був висаджений співробітниками обсерваторії в 1870-х роках з метою створення сприятливого середовища для проведення астрономічних спостережень.
  • Астероїду № 2606 було присвоєно ім'я «Одеса».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія придбання меридіанного кола Репсольда. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
  2. Координати обсерваторії
  3. Eugen Block in Odessa Observatory

Посилання

[ред. | ред. код]

Публікації спостережень у Центрі малих планет :

Джерела та література

[ред. | ред. код]